Стресова реакція є нормальною реакцією на надмірно травматичну подію і не завжди вимагає медичної допомоги. Гостра стресова реакція – фактор, що впливає на стан здоров’я людини.
Стресовий розлад зазвичай вимагає медичного втручання. Стресові розлади виникають серед людей різного віку, включаючи дітей.
Транзиторні фізичні та емоційні симптоми генералізованого тривожного розладу виникають відразу після пережитого сильного стресу, можливо, включаючи специфічні симптоми, пов’язані з настроєм і соціальною поведінкою, і полегшуються впродовж декількох днів після зменшення впливу.
Стресовий розлад – симптоми такі ж, як і у випадку посттравматичного стресового розладу, але вони виникають через 2–28 днів після стресової події і, більше того, часто спостерігаються також дисоціативні симптоми, тобто втрата відчуття власного тіла та спостереження за собою ніби то зі сторони.
При частих стресових подіях може виникнути хронічний стрес, який зокрема підвищує на 27% захворюваність на ішемічну хворобу серця (дослідження INTERSTROKE). Також хронічний безперервний стрес – ушкоджує нейронні зв’язки і може бути причиною погіршення пам’яті, порушення сну, нездатності отримувати задоволення від звичайних речей. Постійно підвищений рівень кортизолу (гормону стреса) є причиною підвищеного тиску, та з часом – гіпертонії.
Втім ідеальний метод управління стресом не відомий. Але є принципи, які здатні допомогти впоратись з ним.
• Безпека та комфорт. Фізична безпека та комфортні умови перебування зменшуються кількість стресових факторів, які мають вплив на людину)
• Стабілізація стану. Під час дії стресових факторів може погіршуватись ті хронічні хвороби, які вже є або виникати нові. Стабілізація соматичного та психологічного стану. Надання першої невідкладної допомоги – при підвищенні артеріального тиску, серцевому нападі, приступі астми тощо.
• Збір інформації. Для подальшого переживання стресу та усвідомлення причинно-наслідкових подій важливо мати достовірну інформацію про саму подію, яка буде максимально точною.
• Практична допомога. Техніки релаксації, заземлення, техніки дихання. Надання першої медичної, невідкладної, першої психологічної допомоги. Допомога з вирішенням побутових питань для людини.
• Зв’язок із соціальною підтримкою. Відчуття кола людей, які здатні вислухати і побути поруч, усвідомлення що є до кого звернутись за допомогою без страху почути осудження – вже зменшує прояви стресу.
• Інформація від тих, хто переживав подібний досвід. Спілкування та підтримка.
Поради, які можуть допомогти зняти стрес:
• Медитація, глибоке дихання, заняття йогою, поступове напруження та розслаблення м’язів –також те, що може подолати гостру стресову реакцію
• Припинити виконання роботи і перейти в безпечне місце.
• Подзвонити друзям, родині.
• Фізична активність –зазвичай зменшує рівень кортизолу в крові (гормон стресу) та відповідно вплив стресу на людину.
• Дотримання здорового способу життя –збалансованого харчування, припинення паління та зловживання алкоголю.
• Записуйте свої думки. Спробуйте описати свої емоції на папері. Це зменшує рівень стресу.
Джерело даних – протоколи Duodecim, ресурс Medscape, BMJ.
Сімейний лікар Наталія Тунік
Корисні ресурси:
Книги, які можна почитати (не реклама). Адже коли ми маємо досвід – мозок ліпше переживає шок і швидше повертається до роботи
Гаряча лінія «Спільно до здоров’я» психологічна допомога українцям, які постраждали від війни за номером 0800100102. Лінія працює з 10.00 до 20.00.