Перші теплі весняні дні тільки настали, а сезон кліщів вже у розпалі. Ці маленькі створіння починають свою активність вже за температури повітря >80С. В більшості випадків їхні укуси є безпечними для людини, але іноді вони можуть переносити збудників серйозних хвороб, таких як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), хвороба Міямото і ще близько 150 найменувань. Та одним із найстрашніших наслідків укусу кліща є кліщовий вірусний енцефаліт.
Що таке кліщовий енцефаліт?
Кліщовий енцефаліт (КЕ) – це вірусна інфекція центральної нервової системи людини, що може призвести до тривалих неврологічних симптомів (паралічу), а в окремих випадках – до смерті. З араження відбувається після укусу іксодового кліща, який переносить збудника захворювання – вірус кліщового енцефаліту. Це РНК-вмісний вірус, що відноситься до роду Flavivirus, родини Flaviviridae екологічної групи арбовірусів. Вірус потрапляє в кров разом з його слиною. Також зафіксовано рідкісні випадки інфікування через вживання молока інфікованих кіз, корів чи овець або сиру з цього молока. Кліщі заражаються від тварин-носіїв вірусу і передають вірус людині.
Вірус кліщового енцефаліту зустрічається в багатьох країнах Європи (включно з Україною) та Азії. Випадки захворювання можуть фіксуватися як в усіх регіонах окремої країни (наприклад, такою є ситуація в Австрії, Беларусі, Чехії), так і лише в окремих регіонах тієї чи іншої країни (наприклад, як в Угорщині, Італії чи Україні). В Україні до ендемічних зон (це зони де певне інфекційне захворювання постійно існує) в першу чергу відносяться Волинь та Карпати. Тож особи, які там проживають або здійснюють подорожі до цих регіонів чи країн, можуть піддаватись ризику інфікування кліщовим енцефалітом. Кліщі, що можуть поширювати інфекцію, найбільш активні в теплі місяці року (з квітня по листопад). Середовищем проживання кліщів є лісові масиви та трав’яні ділянки. Саме тому ті, хто проводить багато часу на природі через виконання професійних обов’язків або з метою відпочинку, мають найбільший ризик інфікування вірусом КЕ (мисливці, рибалки, лісоруби, дослідники дикої природи, робітники лісового господарства, сільськогосподарські робітники; особи, що супроводжують туристів; військові тощо).
Хоч кліщовий енцефаліт і не є типовим захворюванням для України, проте випадки захворювання фіксують все частіше. Згідно даних Центру громадського здоров’я МОЗ України в Україні було зафіксовано 2 випадки захворювання на кліщовий енцефаліт в 2020 році. Після цього нові випадки не фіксувалися (https://phc.org.ua/news/oberezhno-klischi), що може також свідчити і про прогалини в діагностиці, бо в сусідній Польщі кількість таких випадків є достатньо високою і зростає (https://tvn24.pl/TVN24-po-ukrainsku/welyczezne-zrostannia-kilkosti-wypadkiw-kliszczowoho-encefalitu-ta-chworoby-lajma-w-polszczi-st7426123).
Клінічна картина кліщового енцефаліту
У більшості людей, які інфікувалися вірусом кліщового енцефаліту захворювання буде мати безсимптомний перебіг. В осіб з симптомами час від зараження і до проявів захворювання (інкубаційний період) зазвичай складає від 7 до 14 днів, але може варіювати від 4 до 28 днів.
- Перші симптоми можуть включати лихоманку, головний біль, блювоту, загальну слабкість. Що дуже легко сплутати з грипом чи гострим респіраторним захворюванням.
- За кілька днів можуть розвинутися більш серйозні симптоми: сплутана свідомість, порушення координації рухів, складнощі з говорінням, слабкість в руках чи ногах, судоми.
- Тяжка форма захворювання часто призводить до інфекції сірої речовини мозку (енцефаліту) чи оболонок головного та спинного мозку (менінгіту) (https://vaccine.org.ua/infections/klishhovyj-enczefalit/).
Для кліщового енцефаліту європейського підтипу характерна біфазна лихоманка.
- Перша фаза триває 2-4 дні, вона відповідає віремічній фазі (циркуляція вірусу в крові). Цей етап супроводжується неспецифічною симптоматикою, включаючи лихоманку, нездужання, анорексію, біль у м’язах, головний біль, нудоту та/або блювоту.
- Потім настає восьмиденна ремісія, після якої у 20-30% хворих йде друга фаза, що супроводжується ураженням центральної нервової системи, включаючи менінгіт (гарячка, сильний головний біль, ригідність м’язів шиї) та/або енцефаліт (різні порушення свідомості, розлади чутливості, моторні порушення аж до паралічу).
Для далекосхідного підтипу кліщового енцефаліту характерний більш бурхливий плин з більш високою летальністю.
- Захворювання починається з різкого підвищення температури тіла до 38-39° C, починаються сильні головні болі, порушення сну, нудота.
- Через 3-5 днів розвивається ураження нервової системи
У 10-20% інфікованих осіб розвиваються стійкі неврологічні і психіатричні ускладнення. Летальність інфекції становить 1-2% для європейського підтипу і 20-25% для далекосхідного; як правило, смерть настає протягом 5-7 днів після виникнення неврологічних симптомів.
Способи профілактики укусу кліщів
Стовідсоткового методу захисту від кліщів не існує, але є способи, які значно знизять ризик. Центр громадського здоров’я МОЗ України надає такі рекомендації:
- Подбайте про відповідне вбрання. Обирайте закрите взуття й одяг: найбільш безпечним буде одяг із довгими рукавами, світлого кольору, бажано вдягнути штани й заправити їх у шкарпетки.
- Покривайте голову головним убором — кепкою, панамкою, косинкою — і закрийте шию.
- Перед виходом в ліс для захисту скористайтеся репелентом — спеціальним засобом, найчастіше у вигляді аерозолю, що відлякує кліщів.
- Дотримуйтеся інструкції з використання засобу. Обов’язково зверніть увагу на тривалість його дії та не забувайте використовувати повторно, коли час дії мине.
- На прогулянці тримайтеся ближче до центру стежки та не заходьте в траву обабіч: саме там кліщів найбільше.
- Звільніть місце для привалів від хмизу, гілок, сухої трави в радіусі 20–25 м.
- Оглядайте себе та своїх близьких щодвігодини прогулянки. Відчути укус кліща майже неможливо: тварина виділяє анестетичну речовину, що знеболює укус. Чим довше кліщ знаходиться на тілі, тим вищі ризики отримати якесь захворювання.
- Удома виперіть і попрасуйте одяг. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а і згодом, перекочувавши з одягу.
Що робити, якщо виявили на тілі кліща
- При виявлені на тілі кліща необхідно одразу звернутися до травмпункту, де допоможуть витягнути кліща та проконсультують щодо подальших дій.
- Якщо змоги звернутися до лікаря не має, то треба видалити кліща самостійно. Для цього можна використовувати спеціальний пристрій для видалення кліщів, що продається у ветеринарних аптеках («кліщосмик», ручка Лассо). Треба притиснути його до шкіри, підсунути під кліща, акуратно розхитати «кровопивцю» з боку в бік (адже хоботок надійно «зацементовано» в ранці слиною тварини), а тоді повільно викрутити нападника (крутити можна в будь-який зручний для вас бік).
- Якщо пристрою немає, зробіть це пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, або пінцетом чи петлею з нитки. Витягайте кліща поволі — без ривків і прокручування!
- Важливо видалити кліща разом із хоботком. Якщо ж він відірвався, видаліть рештки стерильною голкою.
- Після видалення кліща ранку потрібно змастити антисептиком, а руки вимити з милом.
- Протягом трьох тижнів спостерігайте за своїм станом: щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи почервоніння на шкірі, яке продовжує збільшуватися, — негайно зверніться до лікаря (https://phc.org.ua/news/yak-vberegtisya-vid-ukusiv-klischa).
Як попередити захворювання
Специфічного лікування кліщового енцефаліту не існує. Єдиний надійний спосіб захисту – вакцинація.
У всьому світі використовують 4 види вакцини, кожна з яких є надійною та ефективною. В Україні це «Фсме Імун-джуніор» (для дітей) або просто «Фсме-Імун» (для дорослих), яку можна придбати в аптеці або приватній клініці за власний кошт. Для повного курсу вакцинації необхідно зробити 3 щеплення. Вакцинація обов’язкова для всіх, хто проживає в ендемічних зонах або виїжджають в них. Для інших – це справа добровільна.
Схеми вакцинації від кліщового енцефаліту зареєстрованими в Україні вакцинами:
| ФСМЕ Імун /Тіковак | Особам від 16 років: курс первинної вакцинації складається з 3-х доз. Інтервал між 1 та 2 дозою – 1-3 місяці (якщо необхідно швидко набути імунітет, його можна скоротити до 2 тижнів). 3 доза вводиться за 5-12 місяців від 2-ї. Бустерні дози: 1-ша вводиться за 3 роки від первинного курсу. Наступні бустерні дози вводяться кожні 5 років. (Примітка: особам від 60 років всі бустерні дози вводяться кожні 3 роки). |
Дітям від 1 до 15 років: курс первинної вакцинації складається з 3-х доз. Інтервал між 1 та 2 дозою – 1-3 місяці (якщо необхідно швидко набути імунітет, його можна скоротити до 2 тижнів). 3 доза вводиться за 5-12 місяців від 2-ї. Бустерні дози: 1-ша вводиться за 3 роки від первинного курсу. Наступні бустерні дози вводяться кожні 5 років. |
Щоб сформувати імунітет до початку епідсезону, першу дозу вводять восени, другу взимку (https://vaccine.org.ua/infections/klishhovyj-enczefalit/).
Кліщовий енцефаліт – це не завжди вирок. У когось симптоми можуть бути легкими та проходити самостійно. А хтось перенесе хворобу вкрай важко та буде мати наслідки для здоров’я на все життя. Якщо ви знаходитеся в зоні ризику інфікування, щоб не випробовувати долю – вакцинуйтеся!
Ірина Сергієнко, лікар педіатр.

